Чт. Гру 8th, 2022

У селах на півночі Херсонщини міг початись голод, якщо б їх не звільнили до зими – представниця World Central Kitchen

Фото: "IPC-Херсон".

Якщо б населені пункти на півночі Бериславського району, що найбільше потерпали від обстрілів, не були звільнені ЗСУ, взимку тут міг початись голод. Самі селяни, через загрозу власному життю, не могли забезпечити себе харчами з власних земельних ділянок, а окупаційну владу їх проблеми не цікавили.

Про це під час спілкування з херсонськими журналістами розповіла локальна координаторка World Central Kitchen Катерина Лимаренко.

Дуже пощастило, що окупація в цих селеах не тривала до зими, тому що люди кажуть, що зиму вони б не пережили, адже всі їхні запаси харчів вже скінчились. І якщо раніше ці села жили за рахунок продажу худоби та птиці, то через окупацю свійських тварин майже не залишилось. Велику частину худоби відібрали окупанти, а те, що залишилось, – дозволило людям вижити… Але всі кажуь, що дуже боялися зими, адже запасів вже не залишилось і зиму вони б не пережили”, – зазначила координаторка WCK.

Причиною такої ситуації стали постійні обстріли та агресивні дії з боку окупантів. Ці фактори завадили місцевим виростити городину, що є традиційно основою раціону на півдні України.

“Херсонська область завжди забезпечувала Україну овочами і ми вважали, що місцеве населення цього року зможе забезпечити городиною хоча б себе. Та коли ми до них приїзджаємо – вони просять у першу чергу овочі. Дуже велика потреба в овочах. Люди не змогли виростити нічого… Були дуже сильні обстріли і місцеві боялись займатись городами. Тому і просять дуже капусти, картоплі, буряка. Зараз цими “борщовими” наборами ми їх намагаємось забезпечити”, – розповіла Катерина Лимаренко.

За словами пані Катерини, крім овочів, у звільнених селах є велика потреба у хлібі, адже більшість людей, що тут живуть, не бачили його більше півроку.

“Деякі з цих людей не бачили хліб по 6-7 місяців і коли ми його їм доставляєм, вони плачуть і цілують його. Про це складно розповідати… В голові досі не вкладається, як таке може відбуватись у наш час…” – коментує ситацію Лимаренко.

Щодо тих територій, що залишаються під контролем росіян, то ситуація тут є також складною. Окупанти не дозволяють українським волонтерам забезпечити місцеве населення харчами, але й самі не поспішають цим займатися. Хоча подекуди в окупованих селах і з’являються магазини, що ведуть торгівлю російським товаром, ситуацію це мало виправляє.