На тимчасово підконтрольних ворогу територіях України з початку повномасштабного вторгнення росіяни проводять цілеспрямовану політику лінгвоциду з метою демонтажу української державності. Такі результати дослідження фактів лінгвоциду презентував 28 червня Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Про це повідомляє “Інститут масової інформації”.
“Питання лінгвоциду або мовної дискримінації – це одне з понять, яке є наскрізним у рішенні Конституційного суду України від 14 липня 2021 року. …Загроза українській мові є рівносильною загрозі національній безпеці України, існуванню українського народу та Української держави, оскільки мова — це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. Без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства і на всій території України українській нації загрожує втрата ролі титульної та державотвірної нації”, – зазначив Кремінь.
“У дослідженні, яке він презентував, йдеться про території України, які були окуповані російськими військами починаючи з 24 лютого, а також про ті, які були звільнені.
Зокрема, факти лінгвоциду фіксувалися насамперед у таких сферах, як освітня, культурна, медіасфера, документообіг, а також зовнішня реклама, обмеження чи витіснення української мови окупаційними режимами на тимчасово окупованих територіях України.
Серед проявів дискримінації або лінгвоциду на окупованих територіях, в медіасфері Кремінь назвав вимкнення телевеж, вимкнення або захоплення українських телеканалів та радіостанцій, викрадення або вбивство українських журналістів та запуск російського пропагандистського телебачення. Згідно з дослідженням, такі випадки фіксувалися в Мелітополі, Новій Каховці, Каховці, Таврійську, Бердянську, Енергодарі, Херсоні. Загалом кількість зафіксованих випадків лінгвоциду в медійній сфері становить 12.
Так, наприклад, в Енергодарі створили радіостанцію “Радіо росії”, на хвилях якої поширюють неправдиву і спотворену інформацію, ворожу пропаганду. У Мелітополі на частоті 24 ТВК, що належить каналу “МТВ плюс”, рентранслюється телеканал “росія -24”.
З 24 лютого було зафіксовано 33 факти, що містять ознаки лінгвоциду в інформації для загального ознайомлення, в рекламі — в Маріуполі, Херсоні, Мелітополі, смт Нікольське, смт Михайлівка, Василівка, Бердянську, Дніпрорудному, Вовчанську. Вони полягали в демонтажі українських банерів, заміні в’їзних знаків в окупованих містах, рекламі забороненої символіки, демонтажі меморіальних дошок загиблим українським воїнам, заміні написів на будівлях органів державної влади. Одним з найвідоміших прикладів є заміна на в’їзді в Маріуполь табличок з українською назвою міста на російське написання.
У сфері освіти, згідно з дослідженням, зафіксовано 22 випадки лінгвоциду — переведення шкіл на російську мову навчання, навчання за російськими програмами, звільнення директорів шкіл через відмову працювати із загарбниками, заміна підручників з історії.
“Ми фіксуємо приклади про витіснення зі шкільних програм предметів “українська мова та література”, “захист України”, “історія України” тощо і заміну відповідними предметами, освітніми програмами відповідно до законодавства росії. Водночас ми знаємо про викрадення вчителів, директорів шкіл, а також створення так званих мовних таборів для проведення так званої перепідготовки педагогічних працівників напередодні нового навчального року”, – зауважив Тарас Кремінь.
За його словами, загарбники створюють пропагандистські шкільні об’єднання на кшталт юнармії, це відбувається як у школах, так і в закладах профтехосвіти, вищих навчальних закладах. Фіксуються численні випадки викрадення очільників навчальних закладів. Це кваліфікується як дискримінація, геноцид і відповідно лінгвоцид, як одна з ознак переслідування людей на тимчасово окупованих територіях України.
У сфері культури зафіксовано 13 випадків лінгвоциду на тимчасово окупованих територіях. Зокрема у Катюжанці, смт Донському, Мелітополі, Волновасі, Маріуполі, Генічеську, Каховці, Бердянську, Скадовську. Це, за словами Кременя, знищення бібліотек, проведення культурних заходів російською мовою, вилучення українських та україномовних книжок з бібліотек, зокрема книжок з історії України, книг, які відображають реальні сторінки української історії ХХ століття, відкриття окупантами так званих музеїв бойової слави, розповсюдження російських газет .
Лінгвоциду піддається сфера документообігу, перейменування вулиць, організація церемоній, зокрема укладання шлюбів, російською мовою, проведення акцій “бєссмєртний полк”.
Уповноважений із захисту державної мови зауважив, що тепер ці факти доносяться не тільки до органів державної влади, громадських, правозахисних організацій, а також до міжнародних інституцій”, – йдеться у повідомленні.
