Нав’язані російськими окупантами святкові дійства на півдні України пройшли досить скромно. Головним завданням організаторів було зібрати максимальну кількість людей на обмеженій території задля продукування пропагандистської картинки.
Так, наприклад, в Херсоні, замість ходи “безсмертного полку” центральними вулицями міста, як це було в доковідні роки, ця акція відбулась на невеликому відрізку Парку слави, протяжністю лише в кількасот метрів.
Та й військових країни-агресора на 9-травневих дійствах тут було чи не більше ніж цивільних. Звісно, камери намагались не брати в кадр російських солдат, але ось на цих фото видно, що, наприклад, святкову сцену в херсонському парку охороняють кількадесят озброєних окупантів.
Загалом же паради окупантів 9 травня стали свого роду камінг аутом для явних і прихованих колаборантів, які досі не дуже світили на публіку свою співпрацю із російськими загарбниками.
У Мелітополі нарешті показався на люди шеф призначеної окупантами керівницею міста Галини Данильченко – Євген Балицький бізнесмен та депутат Запорізької обласної ради від Опозиційного блоку.
Данильченко керує Мелітопольським заводом підшипників ковзання, власниками якого є Євген Балицький та його батько. Телекомпанія, що належить Балицьким, почала транслювати російські програми з перших годин окупації Мелітополя.
Однак публічно Євген Балицький свою співпрацю з окупантами виявив лише у ці дні, а російські Z-ресурси називають Євгена Балицького керівником обласної військово цивільної адміністрації.
З московського турне до Херсона повернувся обвинувачений у державній зраді екснардеп Олексій Журавко, який з 2014 року переховувався на росії і відпрацьовував на пропагандистських ресурсах.
Тож тепер Журавко піарить кримчанина Костянтина Книріка – номінального засновника агентства Ньюзфронт, в ефірах якого екснардеп отримав постійну прописку.
– До мене приїхав мій друг – Констянтин Книрик. Колись він був сепаратистом. Тепер він не сепаратист, а захисник моєї батьківщини! – розповідає Журавко на фоні 9-травневого Херсона.
А ось у самопроголошеного голови Херсонської області Володимира Сальдо почались серйозні проблеми з пам’яттю. Він заявляє на камеру російським пропагандистам, що минулі роки українська влада всіляко протидіяла бажанню херсонців відзначити 9 травня. За словами Сальдо, на святкування було накладено табу та навіть заборону покладати квіти до могили Невідомого солдата.
А на цих кадрах також Володимир Сальдо з поплічниками в Парку слави на 9 травня у 2020 році.
А це вже 2021-й та знову ж таки Сальдо. Як бачимо, насправді, ніхто не чинить йому перешкод в покладанні квітів. Та росіяни ж тримають Сальдо не для того, щоб він говорив правду.
Звичайно, карнавал червоного ганчір’я в Херсоні не міг відбутися без борця з ілюзорним фашизмом в Україні Кирила Стремоусова. Та на фоні більш досвідчених і професійних зрадників Кирило виглядав якось розгублено.
Стремоусов повторює російську шаблонну маячню про заборону святкування Дня перемоги в Україні після 14 року, та в нас є кадри з тим же Кирилом під час ходи безсмертного полку в 2019-му. У той час він ще намагався прикидатися журналистом.
В інших великих містах Херсонщини місцеві колаборанти також не оминули нагоди нагадати про себе. Так, наприклад, гауляйтер Нової Каховки Володимир Леонтьєв навіть влаштував у місті футбольний матч між місцевими футболістами та командою росіян.
Це Тетяна Калиновська, заступник самопроголошеного голови Скадовського району Сергія Швайко. Сам вчорашній водій Швайко, вочевидь, людина дуже заклопотана, тому і відправив на мітинг з кількох скадовчан свою заступницю.
Ренегатська влада вже легендарної Чорнобаївки не знайшла нічого краще, ніж демонтувати напередодні 9-го травня меморіальні таблички на честь загиблих в АТО земляків. Про це російським пропагандистам повідомив Юрій Турульов, колишній директор херсонського автовокзалу, а віднедавна – місцевий “смотрящий”.
В інших, менш важливих для росіян громадах Херсонщини, мітинги рішенням сільських голів були скасовано зовсім. У кількох громадах оголосили комендантську годину з 8 по 10 травня.
Неординарно пройшов день в окупованій Новотроїцькій територіальній громаді. Хоч і під наглядом окупантів, але заходи відбувались з українською символікою і виконанням державного гімну України.
Російські ЗМІ, у свою чергу, всіляко намагались імітувати масовість святкування 9 травня на півдні України. Окупаційна влада навіть бідкалась через дефіцит “георгієвських” стрічок. Цю кризу вдалося вирішити, налагодивши стратегічні поставки георгіївських стрічок з Криму.
Разом зі стрічками, з території тимчасово окупованого півострова поставили і їх носіїв, що продукували картинку масовості акцій. Окрім кримчан та колаборантів, до масовки долучились також херсонські маргінали, прихильники безкоштовної каші та горілки, і люди похилого віку.
Загалом святкування на Херсонщині закінчилось вже за годину. За відсутності місцевих артистів-колаборантів, херсонських пенсіонерів та захмелілих кримчан розважав радянськими піснями ансамбль росгвардії з Ростова.
Схожим видалось 9 травня і на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Основні наративи тут аналогічні – це й заборона київським “режимом” святкування цієї дати, і спільна історична спадщина і те, що росія на цих землях назавжди.
У Маріуполі, де триває героїчна оборона Азовсталі, вирішили поставити свій рекорд довжини кольорового ганчір’я та пронесли містом 300-метрову георгіївську стрічку. У голові колони ніс це полотно очільник так званої днр Денис Пушилін. Окрім нього, “колорадку” тягнули інші підставні маріупольці, наприклад, ці хлопці з логотипам “Єдіной росії” на худі.
У Мелітополі до масовки було залучено солдатів окупаційної армії, фейкових ветеранів, “афганців” та мітингових туристів з ОРДЛО. Очолювали колону тут місцеві зрадники, зокрема, призначений окупантами мер міста Галина Данильченко.
Не обійшлось на окупованому півдні і без акцій прославлення символіки російських окупаційних сил. У Мелітополі кілька десятків автомобілів вишикувались в латинську літеру Z.
В Енергодарі посіпаки окупантів, аби забезпечити велику кількість учасників акції безсмертний полк, застосували усі методи: рознарядку на підприємства та вилучення паспортів, які обіцяли повернути 9 травня. Так, зокрема, було забезпечено явку працівників Запорізької атомної станції.
Тож 9 травня на тимчасово окупованих територіях півдня України пройшло далеко не з тим розмахом, як його планували росіяни. Відносно людні мітинги провели лише у великих містах, та й то – за рахунок гастролерів із ОРДЛО і Криму, примусу і підкупу. Картинку з потрібних ракурсів для російських глядачів було забезпечено. Та водночас стало очевидним: українці не бажають мати ніяких спільних свят з населенням скрепної. Про це свідчить повне ігнорування заходів 9 травня в населених пунктах півдня України, що не були приречені і для зйомок агіток.
