Пт. Тра 20th, 2022

9-травневий парад південних зрадників

Нав’язані російськими окупантами святкові дійства на півдні України пройшли досить скромно. Головним завданням організаторів було зібрати максимальну кількість людей на обмеженій території задля продукування пропагандистської картинки.

Так, наприклад, в Херсоні, замість ходи “безсмертного полку” центральними вулицями міста, як це було в доковідні роки, ця акція відбулась на невеликому відрізку Парку слави, протяжністю лише в кількасот метрів. 

Та й військових країни-агресора на 9-травневих дійствах тут було чи не більше ніж цивільних. Звісно, камери намагались не брати в кадр російських солдат, але  ось на цих фото видно, що, наприклад, святкову сцену в херсонському парку охороняють кількадесят озброєних окупантів. 

Загалом же  паради  окупантів 9 травня  стали свого роду камінг аутом для явних і прихованих колаборантів, які досі не дуже світили на публіку свою співпрацю із російськими загарбниками. 

У Мелітополі нарешті показався на люди шеф призначеної окупантами керівницею міста  Галини Данильченко  – Євген Балицький бізнесмен та депутат Запорізької обласної ради від Опозиційного блоку. 

Данильченко керує Мелітопольським заводом підшипників ковзання,  власниками якого є Євген Балицький та його батько. Телекомпанія, що належить Балицьким, почала транслювати російські програми з перших годин окупації Мелітополя.

Однак публічно Євген Балицький свою співпрацю з окупантами виявив лише у ці дні, а російські Z-ресурси називають Євгена Балицького керівником обласної військово цивільної адміністрації. 

З московського турне до Херсона повернувся  обвинувачений у державній зраді екснардеп Олексій Журавко, який   з 2014 року переховувався на росії і відпрацьовував на пропагандистських ресурсах.

Тож тепер Журавко піарить кримчанина Костянтина Книріка – номінального засновника агентства Ньюзфронт, в ефірах якого екснардеп отримав постійну прописку.

– До мене приїхав мій друг – Констянтин Книрик. Колись він був сепаратистом. Тепер він не сепаратист, а захисник моєї батьківщини! – розповідає Журавко на фоні 9-травневого Херсона. 

А ось у самопроголошеного голови Херсонської області Володимира Сальдо почались серйозні проблеми з пам’яттю. Він заявляє на камеру російським пропагандистам, що  минулі роки українська влада всіляко протидіяла бажанню херсонців відзначити 9 травня. За словами Сальдо, на святкування було накладено табу та навіть заборону покладати квіти до могили Невідомого солдата. 

А на цих кадрах також Володимир Сальдо з поплічниками в Парку слави на 9 травня у 2020 році.

А це вже  2021-й та знову ж таки Сальдо. Як бачимо, насправді, ніхто не чинить йому перешкод в покладанні квітів. Та росіяни ж тримають Сальдо не для того, щоб він говорив правду. 

Звичайно, карнавал червоного ганчір’я в Херсоні не міг відбутися без борця з ілюзорним фашизмом в Україні Кирила Стремоусова. Та на фоні більш досвідчених і професійних зрадників Кирило виглядав якось розгублено. 

Стремоусов повторює російську шаблонну маячню про заборону святкування Дня перемоги в Україні після 14 року, та в нас є кадри з тим же Кирилом під час ходи безсмертного полку в 2019-му. У той час він ще намагався прикидатися журналистом. 

В інших великих містах Херсонщини місцеві колаборанти також не оминули нагоди нагадати про себе. Так, наприклад, гауляйтер Нової Каховки Володимир Леонтьєв навіть влаштував у місті футбольний матч між місцевими футболістами та командою росіян. 

Це Тетяна Калиновська, заступник самопроголошеного голови Скадовського району Сергія Швайко. Сам вчорашній водій Швайко, вочевидь, людина дуже заклопотана, тому і відправив на мітинг з кількох скадовчан свою заступницю. 

Ренегатська влада вже легендарної Чорнобаївки не знайшла нічого краще, ніж демонтувати напередодні 9-го травня меморіальні таблички на честь загиблих в АТО земляків. Про це російським пропагандистам повідомив Юрій Турульов, колишній директор херсонського автовокзалу, а віднедавна – місцевий “смотрящий”. 

В інших, менш важливих для росіян  громадах Херсонщини, мітинги рішенням сільських голів були скасовано зовсім. У кількох громадах оголосили комендантську годину з 8 по 10 травня.  

Неординарно пройшов день в окупованій Новотроїцькій територіальній громаді. Хоч і під  наглядом окупантів, але заходи  відбувались з  українською символікою і  виконанням державного гімну України.

Російські ЗМІ, у свою чергу, всіляко намагались імітувати масовість святкування 9 травня на півдні України. Окупаційна влада навіть бідкалась через дефіцит “георгієвських” стрічок. Цю кризу вдалося вирішити, налагодивши стратегічні поставки георгіївських стрічок з Криму. 

Разом зі стрічками, з території тимчасово окупованого півострова поставили і їх носіїв, що продукували картинку масовості акцій. Окрім кримчан та колаборантів, до масовки долучились також херсонські маргінали, прихильники безкоштовної каші та горілки, і люди похилого віку. 

Загалом святкування на Херсонщині закінчилось вже за годину. За відсутності місцевих  артистів-колаборантів, херсонських пенсіонерів та  захмелілих кримчан розважав радянськими піснями ансамбль росгвардії з Ростова. 

Схожим видалось 9 травня і на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Основні наративи тут аналогічні – це й заборона київським “режимом” святкування цієї дати, і спільна історична спадщина і те, що росія на цих землях назавжди. 

У Маріуполі, де триває героїчна оборона Азовсталі, вирішили поставити свій рекорд довжини кольорового ганчір’я та пронесли містом 300-метрову георгіївську стрічку. У голові колони ніс це полотно очільник так званої днр Денис Пушилін. Окрім нього, “колорадку” тягнули інші підставні маріупольці, наприклад, ці хлопці з логотипам “Єдіной росії” на худі. 

У Мелітополі до масовки було залучено солдатів окупаційної армії, фейкових ветеранів, “афганців” та мітингових туристів з ОРДЛО. Очолювали колону тут місцеві зрадники, зокрема, призначений окупантами мер міста Галина Данильченко. 

Не обійшлось на окупованому півдні і без акцій прославлення  символіки російських окупаційних сил. У Мелітополі кілька десятків автомобілів вишикувались в латинську літеру Z.

В Енергодарі посіпаки окупантів, аби забезпечити велику кількість учасників акції безсмертний полк, застосували усі методи: рознарядку на підприємства та вилучення паспортів, які обіцяли повернути 9 травня. Так, зокрема,  було забезпечено явку працівників Запорізької атомної станції.

Тож 9 травня на тимчасово окупованих територіях півдня України пройшло далеко не з тим розмахом, як його планували росіяни. Відносно людні мітинги провели лише у великих містах, та й то – за рахунок гастролерів із ОРДЛО і Криму, примусу і підкупу. Картинку з потрібних ракурсів для російських глядачів було забезпечено. Та водночас стало очевидним:  українці не бажають мати ніяких спільних свят з населенням скрепної. Про це свідчить повне ігнорування заходів 9 травня в населених пунктах півдня України, що не були приречені і для зйомок агіток.