Журналісти медіацентрів “ІРС-Херсон” та “ІРС-Генічеськ” упродовж квітня 2022 року проводили моніторинг медіа Півдня і Криму, а також сторінок у соцмережах на предмет дезінформації, фейків, матеріалів з ознаками інформаційних спецоперацій в умовах збройної агресії Росії проти України і тимчасової окупації частини Херсонської та Запорізької областей. Аналіз також охоплював публікації в російських медіа, які стосуються ситуації на тимчасово окупованих територіях Півдня.
Моніторингом було охоплено близько 30 видань в Херсонській, Запорізькій областях, ТОТ АР Крим, а також російські видання.
Фейки про добровільну “евакуацію” з Херсонскої області на територію ТОТ АР Крим біженців, зокрема, іноземців. За словами російських пропагандистів, херсонці не проти переселення на територію рф та навіть радіють такій можливості. Проте ці повідомлення є фейковими. Так, за інформацією СБУ, небажання виїжджати з Херсона представників в’єтнамської діаспори фактично зірвало росіянам публікацію пропагандистського матеріалу. Цей фейк вдалося виявити, оскільки СБУ отримала доступ до телефону співробітника фсб. Він керував створенням «картинки» для окупантів на Херсонщині.
Фейк про захоплення українськими військовими однієї з херсонських шкіл. Як повідомляється у російських джерелах, представники херсонської територіальної оборони 24 лютого вдерлись до навчального закладу та змусили керівництво школи покинути приміщення. На меті у представників ТРО, за словами російських ЗМІ, було переформатування приміщення під штаб місцевої територіальної оборони. На підтвердження цієї інформації росіяни приводять слова директорки школи Тетяни Васюніної.
Тетяна Васюніна справді є директором херсонської школи №40, що знаходиться у передмісті Херсона, в селищі Молодіжне. Проте для розміщення територіальної оборони херсонською владою було виділено непрацюючу школу в сусідньому селищі Наддніпрянське. Тобто, російські пропагандисти, маючи інформацію про розміщення штабу ТРО в одному з навчальних закладів поблизу Херсона, переплутали 42 школу в Наддніпрянському та 40 школу в Молодіжному. Проаналізувавши сторінки в соцмережаі самої Васюніної, ми встановили використання нею проросійських наративів та забороненої радянської символіки, що пояснює, чому директорка пішла на активну співпрацю з російськими ЗМІ та підтвердила фейк про силове захоплення школи.
Продовжують російські ЗМІ провокувати розбрат у херсонському суспільстві і на релігійному ґрунті. Так, деякі ресурси повідомили про спроби співробітників СБУ вимагати у священників УПЦ МП хабарі для забезпечення сталого функціонування приходів їхніх церков. Як саме СБУ могли заборонити роботу релігійної громади – не пояснюється. УПЦ МП ж, у свою чергу, після окупації Херсонської області російськими військами, ніяких гонінь з боку останніх не відчуває, що приводить до висновку про співпрацю релігійників зі спецслужбами країни-агресора. Для прикладу: у ніч перед Великоднем служби в храмах УПЦ МП на Херсонщині були під охороною саме російських силовиків.
Російські ЗМІ публікують інформацію про зміцнення економічних відносин між Херсонщиною та тимчасово окупованим Кримським півостровом, зокрема, у сфері торгівлі херсонськими овочами на кримських ринках. ЗМІ країни-окупанта навіть проводять аналіз впливу дешевої херсонської городини на добробут кримських виробників. Та, за інформацією від самих жителів області на півдні України, в основному ці поставки є результатом не співпраці фермерів з окупантами, а наслідками звичайного мародерства на територіях агрофірм Херсонщини. У мережі відсутня інформація про наявність будь-який договорів між херсонськими фермерами та кримською владою, а ось захоплення в полон директорів великих місцевих агрофірм з подальшою можливістю пограбування їхніх підприємств на Херсонщині стало майже звичною картиною.
На території, тимчасово підконтрольній збройним силам рф, продовжуються викрадення як пересічних громадян, так і політиків та журналістів. Проте відбулась певна зміна акцентів – якщо в березні ці акції були направлені на залякування проукраїнских верств населення, то у квітні викрадення здебільшого спрямовані на продукування фейкової картинки для пропагандиських ЗМІ. Наприклад, через тиждень після викрадення колишнього херсонського мера Володимира Миколаєнка з’явилися матеріали з його допиту, на яких він заявляє про нібито підготовку збройних провокацій у місті. Такі ж “зізнання” після тижня перебування в російському полоні були вибиті і з херсонського активіста Ігоря Кураяна. Про своє “розчарування” українською владою повідомив під тиском і редактор видання “Нова Каховка. City” Олександр Гунько. Серія даних публікацій створена для дискредитації протестного руху на Херсонщині та для аргументації подальших репресій серед цивільного населення.
Видання “Політнавігатор” вказує на присутність на акціях провокаторів з інших областей України. Зокрема, в одному з матеріалів йдеться про сотню проукраїнських активістів, що приїхали на мітинг за державну єдність України в Херсон з Полтави. Як полтавські патріоти оминули десятки російських блок-постів та дістались фактично ізольованого Херсона, російські пропагандисти пояснювати не стали.
З останніх публічних виступів херсонських колаборантів можна зробити висновок, що тексти для них продукують російські політтехнологи. Так, згідно заяви самопроголошеного голови обласної адміністрації Володимира Сальдо, у двох районах Херсонскої області (Новотроїцькому та Віннічеському) розпочались виплати пенсій в російських рублях. Справа в тому, що Віннічеського района в Херсонській області ніколи не було, а Новотроїцький перестав існувати у 2020-му році після адміністративної реформи. Сальдо, як людина, що більшу частину життя провела на Херсонщині, таких нюансів не міг не знати, тож можна зробити висновок, що текст, який виголошував Сальдо, був написаний райтером, котрий не розуміється на географії Херсонщини. Зрозумівши свою помилку, автори цього матеріалу видання “Известия” видалили частину фейку після критики з боку українських ЗМІ, але в мережі залишились скріни оригінальної публікації. Скоріш за все, Віннічеський район – це спотворена назва Генічеського, про існування якого автори текстів для Сальдо дізнались вже після виходу публікації.
