Після окупації у Криму двічі на рік відбуваються незаконні військові призови. Спочатку обіцяли, що кримчани не служитимуть на півострові, потім почали перекидати по всій території Росії, далі – воювати в Сирії, а тепер залучають до військових дій в Україні.
Серед жителів півострова, які зараз беруть участь у так званій “спецоперації” в Україні, є і колишні професійні українські військові, котрі у 2014-му перейшли на бік окупанта. Але, зазнаючи колосальних втрат у війні, росіяни примусово мобілізують і кримчан-строковиків, кидаючи їх у наступ на українські міста.
Правозахисники і правоохоронці нагадують, що сам факт строкової служби мешканців окупованого Криму у Збройних силах Росії – не є злочином. Більше того, кримчани, призвані в російську армію примусово, тобто, під загрозою кримінальної відповідальності за ухиляння чи відмову, є жертвами цього воєнного злочину Росії.
Для кримчан, які не бажають віддавати життя у війні з іншими українцями, юристи Кримської правозахисної групи напрацювали низку рекомендацій.
Безвідмовним приводом для звільнення від служби є інфекційна хвороба. Пандемія коронавірусу ще не скінчилась, тож позитивний тест на COVID-19 у мешканця Криму призовного віку або у когось із його родичів, з яким він контактує, може дати тривалу відстрочку від призову.
Ще один варіант, який радять юристи, аби запобігти призову і участі у війні – просто не виходити на зв’язок з військкоматом.
“Якщо це в Криму і людина не призвана, то уникати, в першу чергу, телефонних розмов. Люди просто змінюють телефони, або вимикають їх”, – розповіла нашим кореспондентам координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Дієвим способом не потрапити під примусовий призов також є тимчасова зміна місця проживання. Це дозволить кримчанам не отримувати власноруч повістки від військкомату та, як наслідок, уникнути примусової служби у збройних силах країни-агресорки.
Що робити тим мешканцям Криму, кого вже мобілізували та відправили на фронт війни Росії проти України?
“Що їм робити? Єдиний шлях для них зберегти себе і колись повернутися додому і не брати участь в страшних злочинах проти цивільних – це здатися українській армії”, – зазначила пані Скрипник.
Алгоритм дій у такій ситуації простий та логічний: по-перше, треба звернутися до представників української влади або військових та кинути зброю.
Отже, якщо ви – мешканець тимчасово окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей і вас мобілізували на війну проти України, за першої ж нагоди здавайтесь у полон і повідомляйте, що ви – громадянин України і опинились в лавах ворожої армії не зі своєї волі.
Не виконуйте злочинних наказів російських командирів – не стріляйте в цивільних людей, не руйнуйте цивільні об’єкти. Адже це тяжкі воєнні злочини, за які доведеться відповідати.
Представники української влади вже заявляють про створення таборів для військовополонених, де вони утримуватимуться відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Але і зараз полоненим надають медичну допомогу, їжу і невдовзі вони повернуться до своїх родин. Якщо, звісно ж, не вчиняли воєнні злочини і захочуть туди повернутись.
