Російські фейки та дезінформація під час тимчасової окупації території півдня України

31 Березня 2022, 09:30

Фото: "IPC-Херсон".

Журналісти медіацентрів ІРС-Херсон та ІРС-Генічеськ упродовж березня 2022 року  проводили моніторинг  медіа Півдня і Криму та сторінок у соцмережах на предмет дезінформації, фейків, матеріалів з ознаками інформаційних спецоперацій в умовах збройного конфлікту і агресії Росії  проти України та тимчасової окупації частини Херсонської і Запорізької областей. Аналіз також охоплював публікації в російських медіа, які стосуються ситуації на тимчасово окупованих територіях Півдня.

 

Моніторингом було охоплено близько 40 видань в Херсонській, Запорізькій областях, ТОТ Криму, а також російські видання.

 

Аналіз фейків та публікацій з ознаками дезінформації показує, що  найбільше публікацій були спрямовані на виправдання вторгнення в Україну російської армії, пропаганду війни як “звільнення від нацистів”;  дискредитацію акцій протесту мешканців тимчасово окупованих міст і сіл; створення ілюзії позитивних соціальних та економічних наслідків війни (в т.ч. через відновлення торгівлі з окупованим Кримом);  

 

  1. Дискредитація акцій протесту цивільного населення  проти російської окупації і руху опору. Ми виділили чотири кейси фейків, що найчастіше зустрічаються в ЗМІ росії та тимчасово окупованого Криму за цією тематикою.

 

1.1 Учасникам зібрання платять за показовий патріотизм.

Росіяни пояснюють багатотисячні мітинги херсонців матеріальною вигодою.  Учасникам мітингів у Херсоні, за їх словами, платять по 300 гривень на день. При цьому доказів таких виплат жодна російська інформагенція не надає. 

1.2 Мітингарі в Херсоні озброєні та стріляють у російських військових -визволителів.

Іншою брехнею є те, що серед учасників акцій спротиву на Херсонщині є озброєні провокатори, що ведуть вогонь в бік російських військових з вогнепальної зброї. Цей фейк використовується для того, аби виправдати застосування до проукраїнських мітингарів спецзасобів, зокрема, сльозогінного газу. Фото чи відео доказів використання зброї херсонцями, як і у випадку з підкупом, звісно, окупанти не надають. Як пише відомий пропагандистський ресурс Политнавигатор, один із затриманих учасників акції підтвердив цю інформацію, проте ці свідчення не можна брати до уваги через можливий психологічний та фізичний тиск, що на нього чинився. 

1.3 В акціях на Херсонщині беруть участь виключно радикально налаштовані націоналісти та представники спецслужб.

Всі, хто виходить на площі з українськими прапорами — радикально налаштовані націоналісти, або люди, введені ними в оману, стверджують 

російські ЗМІ. Мітингарів тут називають невеликими купками провокаторів, що координуються кураторами з СБУ та української розвідки. 

Припустимо, що це правда. Але ж 13 березня у акції спротиву окупантам участь взяли більше 10 тисяч херсонців, а це (якщо не рахувати дітей та літніх людей) майже кожен 15-й мешканець міста.

1.4 Протестний потенціал Херсонщини перманентно спадає.

Твердження росЗМІ, що херсонці змирились з окупацією та потроху намагаються налагодити життя в нових умовах, також не відповідає дійсності. Так, мітинги, починаючи з 21 березня, не є такими масовими, та це вже й не потрібно, вважають активісти, адже місцеве населення одностайно продемонструвало свою позицію. Пік протестів припав на 10-13 березня, бо саме в цей час росіяни здійснили спробу створення  в Херсонській області маріонеткової квазіреспубліки, на кшталт так званих “ДНР” та  “ЛНР”. Тоді багатотисячні виступи херсонців не дали цьому сценарію розгорнутись. Кожна наступна спроба створення “ХНР” або приєднання тимчасово окупованих територій Херсонщини до росії викличуть новий спалах протесту. До того ж акції продовжуються як в обласному центрі, так і в районах. що межують з окупованим Кримом, як приміром,  у 25 березня у Новотроїцькому. 

2. Економіка

Однією з основних тем для продукування дезінформації стосовно Херсона та Херсонщини в ЗМІ країни-агресора є економічна галузь. Найчастіше тут зустрічаються матеріали про інтеграцію Півдня України до російської фінансової системи та необхідність встановлення економічних зв’язків між Кримом та Херсонською областю під егідою рф. 

 

Зокрема повідомлялося про спроби окупаційних військ ввести в обіг російську валюту. Для цього з території ТОТ АР Крим до Херсонщини ввозились партії російських рублів для їх подальшого розповсюдження серед місцевого населення. Проводяться ці дії під приводом порятунку від гуманітарної катастрофи, яку самі ж російські війська й провокують. В Генічеську справді відбулась акція з роздачі російської валюти, але, за інформацією місцевих видань, рублі місцеве населення одразу обміняло на гривні, адже російською валютою неможливо розрахуватися в магазинах. Крім того, на всій тимчасово окупованій території Півдня було у повному обсязі виплачено українські пенсії, що знівелювало фейки про відсутність грошових активів у населення Генічеська. 

 

Сам Генічеськ, разом зі Скадовськом, активно розглядається окупантами як майбутня туристична принада для російських відпочивальників. Так, кримське видання “Версия” вже розповідає про можливість створення нової “Таврійської губернії” з приєднанням до Криму території Херсонської та частково Запорізької областей. Ці окуповані землі, на думку росіян, мають експортувати в рф продукти сільського господарства, а також стати додатковим місцями для розміщення російських туристів, що влітку цього року мають “заполонити” Крим. За  інформацією росЗМІ, курортні міста приазов’я та причорномор’я не піддавались жорстоким бомбардуванням, адже в перспективі самопроголошена влада Криму бажає використовувати їх туристичний потенціал. 

 

Та кримські ЗМІ не взяли до уваги, що Херсонщина та Запоріжжя – це території України, на яких майже скрізь продовжують діяти органи українського самоврядування і, як ми вирішили вище, в обігу українська гривня. До того ж великим питанням є, чи погодиться місцеве населення обслуговувати російських туристів, адже в березні в курортних Генічеську та Скадовську відбулися акції на підтримку державної єдності України. Та й самі російські туристи, за умов військових дій та перелічених фактів, навряд чи оберуть своїм місцем відпочинку саме Херсонщину.

 

Херсонську область розглядають також як сировинну базу сільгосппродукції для Криму та інших регіонів рф. В російських ЗМІ є з’явилася інформація про нібито згоду місцевих фермерів експортувати зерно та овочі до тимчасово окупованого Криму. 

Насправді херсонські фермери за 8 років з часу окупації півострова знайшли собі бази збуту в інших регіонах України та країнах Європи, тож Крим у цьому сенсі не розглядається ними як пріоритетний напрямок. До того ж, як зазначають самі російські пропагандисти, ввіз дешевої та якісної продукції з території Херсонщини може викликати кризу серед кримських сільгоспвиробників. Ситуація в Херсонській області, крім того, зараз несприятлива для вирощування надлишків продукції (частина сільгосп територій замінована, деякі підприємства спустошені та відчувають нестачу техніки та пального), тож покладати великі сподівання на експорт зернових цього року не доводиться. Херсонські фермери намагатимуться задовольнити потреби внутрішнього споживання свого регіону. 

 

3. Перебіг війни 

Російська пропаганда, використовуючи колишніх посадовців Херсонської області, намагається показати процес окупації як “здачу” території ворогу. Так, “Новая Газета” у своєму матеріалі, посилаючись на свідчення колишнього очільника місцевої ОДА Андрія Гордєєва, називає бої за Херсонщину “зрадою”, та продукує меседж, що українські війська відійшли від Херсона без бою. Російські ЗМІ не пояснюють, що насправді активні бої за Антонівський міст поблизу Херсона точились 5-6 днів з початку вторгнення, а повністю взяти під контроль місто російська армія спромоглась лише 3 березня, тобто, фактично через тиждень після нападу росії. Про запеклі бої на Херсонщині можна зробити висновок і з публікацій кримських ЗМІ, в яких описуються геройства військових, що дислокуються на  тимчасово окупованому рф  півострові. 

Окупувати частину Херсонської області російським військам за невеликий час  вдалося радше не через зраду військового керівництва держави чи жертвування  цими територіями для зміцнення інших фронтів, а завдяки величезній перевазі в техніці та живій силі з боку росіян.

 

4. Причина вторгнення 

Після початку повномасштабного наступу російських військ на територію Херсонщини, ЗМІ країни-агресора намагаються виправдати свої дії. Основними аргументами для casus belli є нанесення збройними силами рф удару на випередження з території ТОТ АРК через нібито плани України здійснити спробу деокупувати Крим силовим шляхом. 

 

Так, 6 березня у кримських фейсбук-спільнотах з’явилася інформація про мапу  українського наступу на територію тимчасово окупованого півострова. Презентував її самопроголошений голова так званої “ДНР” Денис Пушилін. За його словами, мапу було відбито у одного з українських підрозділів. 

Чому мапу з наступом на Крим використовували українські військові на Сході України, не пояснюється. Також немає детальних зображень самої мапи, та завдяки максимальному збільшенні картинки нам вдалось встановити, що позначки на карту нанесено російською мовою, що вказує на підробку. 

 

Ще одним доказом підготовки наступу української армії на територію ТОТ АРК російськими ЗМІ розглядається відзнаки “За взяття Криму”, що нібито було знайдено під час обшуку херсонського військкомату. 

На фото – нагрудні знаки та посвідчення про нагородження ними. На картці  посвідчення є кілька граматичних помилок, зокрема, ініціали президента Зеленського прописані як В. А. (Владимир Александрович), хоча українською правильним написанням є В. О. (Володимир Олександрович). На самій “медалі” немає напису зі словом “Крим”, крім того, “посвідчення” роздруковані на кольоровому принтері та не мають обкладинки. На фейковість інформації вказує ще й те, що ці нагороди, що ще не були підписані президентом України, знаходили не в Києві, а на адмінмежі з Кримом. 

 

Також доказом можливої підготовки військової операції ЗСУ в Криму російські пропагандисти вважають наявність мінних полів в Каланчацькому районі Херсонської області. За інформацією видання “Известия”,

українські військові готували поблизу адмінмежі з Кримом плацдарм, що мав слугувати для майбутнього нападу. Як саме наявність захисних та оборонних споруд на території Херсонщини, що з’явилися тут після окупації Криму ще в 2014 році, є ознакою майбутнього наступу, не пояснюється.