Нд. Жов 17th, 2021

В заповіднику Асканія-Нова загинуло вже до 2000 рідкісних птахів. Екологи заявляють – це число і надалі зростатиме

Скандал із загибеллю журавлів у Біосферному заповіднику “Асканія-Нова” дійсно є чи не найгучнішою екологічною справою 2021 року. На превеликий жаль, попри відчайдушні спроби працівників заповідника врятувати перелітних птахів, виявляється, що саме екологічно несвідома діяльність фермерів на оточуючих заповідник землях призводить до загибелі все нових і нових сотень рідкісних видів перелітних птахів.

Про це повідомляє на своїй сторінці у соцмережі Українська Природоохоронна Група – UNCG.

Україна є другою за розораністю державою світу і першою – в Європі. Тому місць, зручних для відпочинку великої маси птахів на півдні України в наш час залишилося дуже мало. На території заповідної зони Біосферного заповідника “Асканія-Нова” знаходиться Великий Чапельський під – ділянка, що є водно-болотним угіддям міжнародного значення, яка охороняється відповідно до Рамсарської конвенції.

У весняний період вона періодично затоплюється водою і стає дуже привабливою для мігруючих птахів. Завдяки належному заповідному режиму, що діє у останні десятиліття у Біосферному заповіднику “Асканія-Нова”, його територія стала основним районом зосередження пролітних сірих журавлів всієї Східної Європи, де вони зупиняються під час осінніх і весняних перельотів.

В період з 2 до 18 січня саме тут було виявлено 218 загиблих сірих журавлів (занесені до Червоної книги України; збитки – 3 270 000 грн). При патологоанатомічному дослідженні трупів загиблих птахів працівники заповіднику виявили ознаки отруєння. Всі птахи загинули від набряку легенів і внутрішніх кровотеч, що викликали тривалу агонію смерть у муках).

Проте, на території заповідної зони заповідника птахи отруїтись не могли, адже це є природна територія, на якій вони зупиняються лише на перепочинок і ночівлю. Для того, щоб харчуватись, журавлі здійснюють щоденні вильоти на поля. Саме там треба шукати причину їх масової загибелі.

Служба державної охорони біосферного заповідника здійснила спеціальне обстеження полів навколо заповідника, на які вилітають харчуватись журавлі, і виявила численні факти розкидання зерна, протравленого родентицидами для контролю спалаху чисельності мишовидних гризунів. Інакше кажучи, фермери просто посипають поля отруєною приманкою, яку, окрім гризунів, поїдають і журавлі, і інші тварини.

Таким чином, журавлі загинули внаслідок отруєння агрохімікатами поширеними на полях в околицях заповідника з метою контролю мишовидних гризунів.

Працівниками заповідника підготували для робочої групи Херсонської ОДА схему розльоту журавлів в радіусі до 40 км за межами заповідника. В сектор обстеження і перевірок застосування таких препаратів потрапило 50 агропідприємств.
І тут розпочалася протидія. Оскільки наразі для позапланових перевірок контролюючим органам потрібно назвати особливі підстави і отримати дозвіл з центрального органу виконавчої влади, відповідь на питання щодо того, хто все ж таки порозкидав зерно, затрималося на десяток днів.
Щоб завадити організованим перевіркам господарств, з Києва у терміновому порядку до Херсону прибув перший заступник Держпродспоживслужби Седик В. М., який на черговому засіданні робочої групи при Херсонської ОДА наголосив, що препарати групи Бродифакум дозволені в Україні, і ще невідомо, від чого загинули журавлі. Тому, за думкою держслужбовця, до моменту лабораторного підтвердження діагнозу і причин загибелі журавлів, перевірки господарств проводити недоцільно. Це дало аграріям можливість і надалі розкидати зерно оброблене такими препаратами як “Бродівіт”, “Номайс” (діюча речовина бродіфакум) і безпосередньо Бродіфакумом.
.
З 23 березня і до цього часу, після хвилі похолодання і розставання невеличкого снігу, відновився падіж птахів, які прилітали до біосферного заповідника “Асканія-Нова”. Працівники заповідника зібрали більше 2000 птахів, серед яких багато – зникаючі види. В тому числі гинуть і рідкісні хижі птахи (орлан-білохвіст, канюк степовий, лунь польовий і інші), що харчувались отруєними птахами інших видів, або загиблими від отрути гризунами.
Херсонщина на цей час стала центром знищення журавлів всієї Європи. Саме зараз розпочинається масовий весняний проліт птахів і з колосальною вірогідністю, ми будемо мати зростання кількості загиблих птахів у рази.
Статистика доводить правоту цього твердження: у січні загинуло 218 журавлів – на сьогодні з початку року (включаючи і тих 218) вже 2000 особин, що належать до 21 виду. Серед них 246 огарів та вже 365 сірих журавлів. Окрім цього є зареєстрована поліцією інформація про ще один осередок загибелі птахів за 25 кілометрів від заповідника, де зібрано 108 сірих журавлів, 27 огарів, а також інших птахів та сірих зайців.
Схоже, що сотні, а можливо і тисячі перелітних птахів вже не вдасться врятувати, адже найбільш масовий проліт лише розпочинається.
Звісно, першочергово необхідно зробити – це призупинити на час розслідування використання родентицідів. По-друге, всі, хто використовував отруйні не лише для гризунів препарати, просто розсипавши їх на полях, мають відшкодувати державі збитки у повному обсязі. По-третє, проблема масової загибелі тварин від родентицидів потребує термінового вивчення з метою попередження подібних випадків в майбутньому. Проблема ця багатовимірна, і набагато глибша та масштабніша, аніж її намагаються зобразити чиновники та сільгоспвиробники…