Чт. Жов 22nd, 2020

Херсонська (де)централізація: об’єднані територіальні супергромади

Алла Торчанська, Центр журналістських розслідувань

29 квітня Кабінет Міністрів України затвердив перспективний план формування територій Херсонської області, який налічує 49 спроможних територіальних громад. Щоправда, кінцевий документ за підписом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля після консультацій в Міністерстві розвитку громад і територій (Мінрегіон) дещо відрізняється від варіанту, який подала Херсонська обласна державна адміністрація. Зокрема, без урахування думки місцевих мешканців «згори» створюються величезні громади-райони та об’єднуються вже створені ОТГ. Чиї інтереси покладено у таку рокіровку? 

Центр журналістських розслідувань розібрався в ситуації.

Генічеський район: національна безпека чи дискримінація

Вже не перший рік очільники сільських рад Стрілкового і Щасливцевого Генічеського району намагаються створити ОТГ на курортній Арабатській стрілці. Вперше проєкт рішення про створення ОТГ подали до ХОДА ще у 2016 році, проте безрезультатно. 

Вдруге пакет документів про добровільне об’єднання громад сіл Стрілкове, Щасливцеве, Генічеська Гірка та Приозерне у Стрілківську сільську ОТГ подали наприкінці 2019 року, але ХОДА у відповідь запропонувала розглянути інший варіант добровільного об’єднання громад або опрацювати нову редакцію проєкту рішення. 

У січні ж 2020 року ХОДА повідомила, що проектом плану формування територій громад Херсонської області у Генічеського районі створення Стрілківської сільської ОТГ не передбачено.

30 січня в селі Щасливцеве з мешканцями Арабатської Стрілки зустрілися голова ХОДА Юрій Гусєв та народний депутат від 185-го округу Херсонщини Володимир Іванов. Вони пообіцяли розповісти урядовцям про бажання місцевих жителів створити окрему громаду на Арабатці.

Юрій Гусєв на Володимир Іванов відвідали Щасливцево, Фото: IPC-Генічеськ

 

Після цього ХОДА подала на Мінрегіон два варіанти перспективного плану формування ОТГ на Херсонщині: в одному передбачено створення окремої громади на Арабатській Стрілці, в іншому – єдина ОТГ на весь Генічеський район з населенням в понад 60 тисяч людей. 

«Була зустріч Юрія Гусєва, який особисто виїжджав у Щасливцево, де було зібрання. На ньому багато людей висловилися за те, щоб це все ж таки була окрема громада. І голова адміністрації заявив, що вимушений донести позицію людей до Кабінету Міністрів. Тому на останніх обговореннях ми говорили про те, що будемо подавати два варіанти, хоча на рівні обласної ради в плані був Генічеський район – одна громада. І я рахую, що це питання безпеки», –  пояснив таке рішення Дмитро Бутрій, перший заступник голови ХОДА.

Дмитро Бутрій, перший заступник голови ХОДА Фото: investigator.org.ua

Питання безпеки можновладці називають основною причиною, через яку, на їхню думку, створення окремої ОТГ на Арабатці, що географічно відокремлена від решти Генічеського району і межує з окупованим Кримом, є неможливим. 

«Ми вважаємо і облдержадміністрація вважає, що вкрай небезпечно – мати маленьку громаду, яка фактично відрізана від іншої частини області, на межі з окупантом. Там дійсно вийшла величезна громада, але, з точки зору територіальної цілісності держави, це той виняток, на який треба було піти», – стверджує народний депутат Віталій Безгін на спільній пресконференції з заступником міністра розвитку громад і територій України В’ячеславом Негодою.

Там же Безгін посилається на експерта групи «Реформа місцевого самоврядування і децентралізація влади» коаліції «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) Юрія Ганущака, за висновком якого північ Генічеського району не має достатньо великого й розвинутого населеного пункту, навколо якого можна було б утворити окрему ОТГ.

«Ми ретельно вивчали ситуацію разом із заступником голови Херсонської ОДА Дмитром Бутрієм. І після більш детального аналізу економічної складової прийшли до висновку, що створювати окреме ОТГ на півночі Генічеського району недоцільно. Там – не так розвинена економіка, щоб вона змогла «тягнути» громаду», – сказав Юрій Ганущак в коментарі для Миколаївського Центру журналістських розслідувань.

Юрій Ганущак Фото: Децентралізація

1 червня Щасливцевська сільська рада повідомила на своєму сайті, що оскаржує в суді рішення Уряду про ухвалення перспективного плану формування територій громад Херсонщини, який не передбачає створення ОТГ на Арабатській Стрілці. 

«Ми не одна така громада, яка звернулася до суду для оскарження урядових рішень», – зазначає сільський голова. 

І справді, схожа проблема – в Новотроїцькому районі Херсонської області. 

Новотроїцький район: «князівство» для своїх?

Як і у випадку з Генічеським районом, ХОДА подала до Мінрегіону два варіанти децентралізації Новотроїцького району: в одному район перетворюється на одну громаду, в іншому — на чотири. Чому зупинилися на варіанті з однією ОТГ? На відміну від Генічеського району, тут посилаються начебто на згоду населення району. 

«Я бачив і відео, і фото з цього району, і побачив, що місцеві мешканці – мешканці, я наголошую, а не сільські голови – підтримують таку конфігурацію. Якщо ми приїдемо туди, а ми плануємо це зробити у червні, і побачимо зворотню картину, то будемо думати, як вчинити», – пояснює вибір народний  депутат Віталій Безгін

Проте 12 травня мешканці чотирьох сіл Новотроїцького району  вийшли на акцію протесту проти перспективного плану формування територій громад Херсонщини, в якому їх об’єднали  в одну громаду. 

 

 

«В нас у Сиваському є пожежна частина, є два дитячих садочки, три школи. Ми боїмося, що коли нас приєднають до Новотроїцького, їх стане набагато менше, що буде оптимізація», – непокоїться мешканка селища міського типу Сиваське Ірина Максимець. 

Певний скепсис щодо перспектив надвеликих ОТГ – Генічеської, Новотроїцької, та Нижньосірогозької – висловлює головний експерт групи «Реформа місцевого самоврядування і децентралізація влади» коаліції «Реанімаційний пакет реформ» Анатолій Ткачук в коментарі для Миколаївського Центру журналістських розслідувань: 

«ОТГ не може бути як завгодно велика, так як в цьому випадку вона не відчуває себе одним цілим і приречена на розбрід і хитання – хто з ким і проти кого дружить. В такому випадку є велика ймовірність виникнення конкуренції між центрами впливу, і в підсумку – занепаду одного з цих центрів», – зазначає експерт. 

Анатолій Ткачук, експерт коаліції «Реанімаційний пакет реформ» Фото: Facebook А.Ткачука

У сільській раді селища Новотроїцьке, яке має стати центром ОТГ, не радіють об’єднанню:

«По нашій Новотроїцькій раді видатки складають 837 гривень на одну особу. Якщо це буде один район – одна громада, ця цифра складатиме всього 212 грн. Тобто ті кошти, які в нас зараз є, ми будемо споживати, ми не зможемо розвиватися», – стверджує заступниця новотроїцького селищного голови Тетяна Левошич в коментарі «Суспільному». 

Проблемою є й логістика: автобуси перевантажені місцевими мешканцями, що їдуть з усього району до Новотроїцького, аби отримати послуги. 

«Автобуси їдуть з дальніх сіл, пенсіонери набилися безкоштовно, а Чкалове останнє перед Новотроїцьким, і ніхто не може влізти в той автобус. Нехай би Іванов прийшов хоч раз і подивився на автостанцію, як люди там висять на одній нозі», — обурюється Тетяна Майлунець, мешканка села Чкалове, яке мало б стати центром однієї з громад у Новотроїцькому районі. 

Володимира Іванова, народного депутата-мажоритарника від Херсонщини, пані Тетяна згадує недаремно. Місцеві мешканці вважають, що саме за його лобіюванням Новотроїцький район спіткала доля моногромади. 

«Я декілька разів приїжджав, зустрічався з мешканцями окремо, і з головами сільських рад окремо. Потім обговорення було в обласній адміністрації, де були запрошені і присутні голови всіх сільських рад, майже всього району. Було прийнято рішення: на території Новотроїцького району правильно і згідно з розрахунками, згідно методики, сформувати одну громаду, – говорить Володимир Іванов у коментарі Суспільному.

Народний депутат Володимир Іванов Фото: Facebook Iryna Hobta

Проте, згідно методики, про яку говорить Володимир Іванов, створення таких великих громад як раз і суперечить принципам і засадам децентралізації, яка покликана наблизити послуги до людей, а не віддалити їх від них.

Втім, голова Новотроїцької селищної ради, колишня голова Новотроїцької районної адміністрації Наталія Пінчук заперечує обізнаність Іванова у думках мешканців району:

«Коли він (Володимир Іванов – ред.) говорить, що був у селах і спілкувався з людьми, то можу сказати, що його бачили тільки у Новомиколаївці, коли він туди приїжджав з губернатором. Вони говорили тільки про один варіант – одну громаду, хоча потім місцеві мешканці мені говорили, що на цій зустрічі вони доводили посадовцям, що в цьому районі вони виступають за чотири громади», – каже Наталія Пінчук. За її словами, до втручання Володимира Іванова поділ Новотроїцького району на чотири ОТГ не викликав сумніву.

На думку голови Новотроїцької районної ради, члена Правління Української асоціації обласних і районних рад Юрія Коцегубова, депутат просто хоче спростити собі контроль над районом. 

«Я вважаю, що Іванов просто хоче поставити своїх людей і управляти. Важко управляти, коли це 20-30 людей, а п’ятьма людьми в одній громаді – не так затратно. А далі ринок землі – це все ж пов’язано», – каже Юрій Коцегубов

Заступник ХОДА Дмитро Бутрій пояснює: два варіанти перспективних планів для Новотроїцького району було подано через те, що більшість сільських рад району надали до ХОДА рішення сесій про те, що хочуть збереження району, який буде перейменований в громаду – мовляв. сам особисто спілкувався з головами сільських рад, які висловлюються за єдину ОТГ.

«Дійсно, на сесії обласної ради (15 листопада 2019 року – ред.) було затверджено чотири громади в цьому районі. І ми перший раз на обговорення подавали те рішення, яке було прийнято облрадою. Але потім одинадцять сільських рад ухвалили рішення про те, що вони хочуть один район, і дві сільські ради про це повідомили у листах. І як адміністрація мала вчинити, якщо більшість району хоче бути в одній ОТГ? Ми винесли це рішення на розгляд Кабміну. І Кабмін вирішив так», – пояснив Дмитро Бутрій

Згадані заступником ХОДА сільські голови у спілкуванні з кореспондентом Центру журналістських розслідувань стверджують, що в районному центрі – Новотроїцькому –  є вся необхідна налагоджена інфраструктура для отримання послуг, тому потреби у створенні окремих ОТГ немає.

«У нашому районному центрі є фахівці з вищою освітою, які надають дуже кваліфіковані послуги. Це і поліція, і пожежна, і соціальні служби. Там є всі необхідні адмінбудівлі, які задовольняють всі потреби – сучасні і обладнані», – говорить Світлана Хлуплянець, голова сільської ради села Подове, яке мало б увійти до складу Чкаловської ОТГ. Але, вважає пані Світлана, село Чкалове не годиться на роль центру громади – там немає ані кваліфікованих кадрів, ані потрібної інфраструктури. 

«Ми завжди чудово жили з районом, допомагали один одному, навіщо нам зараз ця «дєльожка», щоб знову починати все спочатку – придбай те, придбай се? В нас багато інших нагальних питань», – стверджує голова Подівської сільради.

Голова Новотроїцької районної ради Юрій Коцегубов не поділяє оптимізму прибічників єдиної ОТГ.

«В районі 42 населених пункти. В майбутній ОТГ буде приблизно стільки ж депутатів, як зараз в районній раді – 34. Більшість депутатів будуть з чотирьох населених пунктів – Новотроїцьке, Громівка, Сиваське, Чкалово. Від деяких населених пунктів взагалі не буде депутатів. От ці чотири населені пункти і будуть вирішувати долю ОТГ. І сумніваюся, що хтось буде лобіювати виділення коштів для віддалених населених пунктів», – говорить голова райради. 

Юрій Коцегубов Фото: Новотроїцька районна рада

Присиваська ОТГ і Новомиколаївка: що заважає розвитку «зеленого туризму» на Херсонщині? 

Ще у 2019 р. ХОДА надала позитивний висновок про об’єднання села Новомиколаївка Новотроїцького району з Присиваською ОТГ, яка успішно існує з 2016 року. Але щось пішло не так. 

Розмови про можливе приєднання Новомиколаївки до Присиваської ОТГ точаться вже два роки, каже голова громади Сергій Кліщевський. Районна влада опиралася, серед мешканців самої Новомиколаївки, зокрема працівників школи та дитячого садка, теж були супротивники приєднання. Допоки одного разу новомиколаївські вчителі, депутати і члени виконкому не приїхали у 2019 році на екскурсію до Присиваської ОТГ.

«Вони подивилися тільки перші два села, і вже кардинально змінили свою думку, одразу сказали: ми вже готові до приєднання. Після цього проводилися громадські слухання, обговорення, в Новомиколаївці навіть проводився подворовий обхід, після чого було ухвалене рішення про те, щоб розпочати процес приєднання до нашої громади»,  – каже Сергій Кліщевський. 

Присиваська ОТГ Фото: DOBRE

Новомиколаївка чудово підходить для розвитку «зеленого» туризму – саме цю галузь розвиває Присиваська ОТГ. Тому приєднання Новомиколаївки в ОТГ вважають вигідним для обох сторін. 

«В наше село Іванівка, що межує з Новомиколаївкою, минулого року вже пішов масовий потік туристів. Там цікава коса, де в планах є будування баз відпочинків. Ми давно займаємося «зеленим» туризмом, в нашому центрі громади – Григорівці — є понад сотня туристичних садиб, в Іванівці – близько десяти»,-  розповідає Сергій Кліщевський

За словами голови ОТГ, село пройшло весь процес приєднання, облдержадміністрація надала позитивний висновок, але процес був зупинений за участі вже знайомого нам депутата Володимира Іванова.

«Дивним чином втрутився народний депутат Іванов, і все почало формуватися за його баченням.  Ми так розуміємо, що був вплив на голову ОДА пана Гусєва, розіграли пару шоу, де на зустрічі з нардепом і Юрієм Гусєвим у Новомиколаївці зібрали купку нетверезих людей, з якими посадовці погодилися спілкуватися, а з депутатським корпусом – ні», – говорить Сергій Кліщевський.

Йому заперечує заступник голови ОДА Дмитро Бутрій, який був свідком зустрічі: 

«Голова громади був на цих зборах, тоді треба було встати і  сказати, що це якісь не ті люди. Він говорив, що більшість села хоче приєднатися до нього. Ну питань немає – де ті люди? Гусєв хотів сам побачити, якої думки люди, тому ми поїхали», – висловлює свою позицію заступник голови ОДА. 

Заступник голови ОДА не заперечує доцільність приєднання Новомиколаїки до Присиваської ОТГ через можливість розвитку «зеленого туризму». Проте вважає, що присивашці запізнилися з об’єднанням:

«Скільки разів голова Присивашської ОТГ пропонував Новомиколаївці приєднатися! Вони не хотіли. А зараз це просто спроба залізти в останній вагон потягу», – каже Дмитро Бутрій.

7 травня 2020 року Херсонська обладміністрація визнала позитивний висновок про приєднання Новомиколаївської сільської ради до Присивашської ОТГ таким, що втратив чинність. 

Тим часом в ХОДА запевняють, що конфігурація громад ще буде змінюватися:

«Законопроєкт про адмінтерустрій передбачає процес входу і виходу громад. Тому можливі переформатування, не можна говорити, що така конфігурація громад – навіки», – запевнив Дмитро Бутрій.

Щоправда, законопроєкт про адмінтерустрій ще поки лише напрацьовується владою, а проект Закону про засади адміністративно-територіального устрою України, поданий до Верховної Ради у січні, в березні було відкликано. 

Ігор Абрам’юк Фото: Український кризовий медіа-центр

Директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрам’юк вважає, що перспективний план Херсонської області виявився одним з найгірших: 

«Тут чомусь проявили слабкість як керівник Херсонської ОДА, так і уряд. ХОДА давала два варіанти, бо не могла політично настояти на одному правильному: вирішуйте за нас. Так не буває, треба брати політичну відповідальність на себе. 

Задача реформи – наблизити послуги органів місцевого самоврядування базового рівня до людей. Тут про наближення ніяке не йдеться, тому що якщо це 60-70 км до центру громади – це вже не громада. Я такі громади називаю «раймадами». 

За словами Ігоря Абрам’юка, у Херсонській області виражений політичний вплив народного депутата-мажоритарника Володимира Іванова: 

«Висновок усіх трьох асоціацій місцевого самоврядування (Асоціація міст України, Асоціація районних і обласних рад і Асоціація громад – ред.) по Новотроїцькому району був одностайним – там не може бути однієї громади, лише чотири. Всі експерти були одностайні на консультаціях, а рішення уряд ухвалив інше. Це справа рук одного народного депутата».

Така сама історія й по Генічеському району, де мало б бути дві-три громади, а не одна,  вважає Ігор Абрам’юк.

«Ми були за утворення Щасливцевської громади на Арабатській стрілці і вважаємо штучними аргументи, що утворення такої громади може завдати шкоду національній безпеці. Так, ця громада по суші межує з тимчасово окупованим Кримом, але це не державний кордон, а умовний і тимчасовий».

За словами Ігоря Абрам’юка, помилки перспективного плану можна виправити згодом, але краще зробити це вже зараз, щоб громади не мучилися в тому абсурдному форматі, до якого їх заганяють. 

Отже, це лише найбільш помітні конфліктні випадки зміни територіального устрою на Херсонщині. Парламентарі та чиновники лобіюють власні інтереси, надаючи перевагу контролю над землями, а не їхньому розвитку. І тим самим зводять нанівець головну ідею реформи – децентралізацію, формування нових центрів тяжіння у занедбаних кутках сільських районів та наближення інфраструктури та послуг до мешканців найвіддаленіших сіл. Поки ця мета залишається недосяжною.

Повну версію статті можна знайти за посиланням:

Херсонська (де)централізація: об’єднані територіальні супергромади