Чт. Гру 12th, 2019

Кримська межа: кримінальні провадження замість нових КПВВ

Ольга Махинько, Центр журналістських розслідувань

Після окупації Росією Криму вільну територію України та півострів розділяють дві лінії пропуску, що мають по три контрольні пункти в’їзду-виїзду. Українські пункти «Чонгар», « Каланчак» та «Чаплинка» і російські – «Джанкой», «Армянськ» і «Перекоп». Між ними – нейтральні відрізки дороги різної довжини.  Росія вважає лінію державним кордоном. Україна – адміністративною межею зі своїми тимчасово окупованими територіями. Однак попри різні тлумачення, набір атрибутів однаковий – тут не лише прикордонники, а й митниця, хоча товарообіг з Кримом Україна припинила наприкінці 2015-го.   

КПВВ «Каланчак» Фото: investigator.org.ua

П’ять років Україна збирається облаштувати КПВВ, аби створити належні умови для людей. Щороку в обидва боки через них проходить два з половиною мільйони громадян. Чиновники різних рівнів приїздили на КПВВ, проводили десятки нарад і навіть виділяли кошти, які лишались неосвоєними. А 15 липня 2019 року пункт «Чонгар» вперше відвідав президент України. Під час свого робочого візиту Володимир Зеленський представив нового голову Херсонської обласної держадміністрації Юрія Гусєва. Той в свою чергу пообіцяв побудувати режимні зони на території КПВВ до 15 листопада, а повністю завершити роботи, тобто створити сервісні зони, які включатимуть автовокзали та адміністративні центри послуг, до 20 грудня. Зеленський відразу зазначив, що у разі невиконання робіт до кінцевих термінів новий губернатор залишиться в минулому. Але важко сказати, на чому грунтується рішучість нового очільника адміністрації області. Адже об’єкти йому не підпорядковані, їхня розбудова – компетенція міністерства інфраструктури України.

Президент В. Зеленський і голова Херсонської ОДА Ю.Гусєв на КПВВ «Чонгар» Фото: investigator.org.ua

Відповідну постанову про виділення коштів на облаштування контрольних пунктів в’їзду-виїзду на адміністративному кордоні з Кримом Кабінет міністрів України ухвалив 4 липня 2018 року. Міністерство інфраструктури виділяло майже 106 мільйонів гривень на будівництво тимчасових КПВВ «Чонгар» та «Каланчак». Одержувачем коштів призначено державне підприємство «Укрінтеравтосервіс», підпорядковане міністерству.

Проте будівництво так і не розпочалося. Офіційна причина – не встигли до кінця бюджетного року,  тож кошти повернулись до казни. У 2019 році відбулася ще одна спроба. Міністерство інфраструктури віднайшло вже інші кошти – із наданих Євросоюзом на розвиток транспортної інфраструктури. Юрій Лавренюк, заступник міністра інфраструктури України, який у березні давав інтерв’ю Центру журналістських розслідувань, був налаштований оптимістично. Він запевняв, що у травні «Укрінтеравтосервіс» має оголосити тендер на будівництво КПВВ, а роботи на Чонгарі мають розпочатись у серпні.

Юрій Лавренюк, заступник міністра інфраструктури України Фото: investigator.org.ua

«Кошти перехідні, тобто, до кінця року роботи по «Каланчаку» та «Чонгар» ми маємо здати 100 відсотків, а якщо по Каланчаку будуть якісь питання не завершені, то вже не буде такого, як в минулому році, що кошти повертаються до бюджету. Кошти виділені і вони перехідні», – зазначив Юрій Лавренюк.

Однак, як виявилось у липні, проект будівництва, що виконувався проектним інститутом СБУ, і досі не пройшов експертизу. Та й грошей у міністерства вистачає лише на режимні зони – для облаштування сервісних потрібні інвестиції. А час вже втрачено, і навіть за наявності грошей до кінця року повністю завершити об’єкти в обіцяні головою ОДА Гусєвим терміни не дозволить закон.  По-перше, потрібно витримати процедуру закупівель робіт. По-друге, виділена земельна ділянка на КПВВ Каланчак у 20 разів менша, ніж потрібно.

Відтак нових контрольних пунктів на межі з Кримом немає, але вже є два кримінальні провадження щодо їх будівництва. Про початок розслідування фактів зловживань при облаштуванні КПВВ на адмінкордоні з Кримом  повідомив начальник відділу прокуратури Автономної Республіки Крим Максим Кандзьоба.

Начальник відділу Прокуратури АР Крим Максим Кандзьоба Фото: investigator.org.ua

«Одне кримінальне провадження було за заявою Міністерства тимчасово окупованих територій і стосується зловживання службовим становищем представників Каланчацької державної районної адміністрації, а також посадових осіб фонду водних ресурсів. В даному кримінальному провадженні досліджується факт відведення земельної ділянки невстановленим особам для здійснення господарської діяльності, хоча ця ділянка має особливий режимний статус і призначена була для будівництва пункту пропуску на межі Херсонської області та тимчасово окупованого півострову Крим», – розповів  Максим Кандзьоба.

Тобто, земельну ділянку, яка має особливий статус, каланчацькі чиновники незаконно виділили, так само незаконно заключили договір сервітуту та видали паспорт прив’язки третім особам, які почали свою господарську діяльність на цій землі.

«Щодо іншого кримінального провадження, то воно було внесено в єдиний реєстр за заявами неурядових організацій, таких як «Крим SOS», за фактом незаконних дій пов’язаних, із виділенням коштів на розроблення проектної документації, а також будівництва пунктів пропуску. Розслідується факт зловживання службовими особами міністерства інфраструктури та підпорядкованого державного підприємства», – зазначив Максим Кандзьоба.

УДП «Укрінтеравтосервіс» Фото: investigator.org.ua

Підпорядковане  міністерству інфраструктури державне підприємство, про яке згадує Максим Кандзьоба, це УДП  «Укрінтеравтосервіс». Минулого року, коли наші кореспонденти намагались з’ясувати, чому зриваються плани будівництва контрольних пунктів в’їзду та виїзду,  директор підприємства Михайло Яковлєв грубо відмовився спілкуватись, а на запити просто не відповідав. Нині в «Укрінтеравтосервісу» новий генеральний директор – Олександр Підгрушний.  До 2018 року він був начальником Центру обслуговування підрозділів Національної поліції України. Проте, поспілкуватися з новим директором «Укрінтеравтосервісу», попри телефонні дзвінки та відвідування приймальні, нам не вдалося і цього разу – через відсутність нового генерального директора на робочому місці. Отже, наразі невідомо, чим закінчиться ця історія, так само як і невідомо, коли почнеться будівництво контрольних пунктів, яке, поміж іншого, має покласти край нелегальним схемам на адмінкордоні.

Насамперед – тіньовим перевезенням людей, яким ніяк не перешкоджає Укртрансбезпека.  Хоча, за словами заступника міністра інфраструктури Юрія Лавренюка, мала б, адже керівництву неодноразово давалися доручення навести лад на території Херсонської області, особливо на лінії тимчасового адміністративного кордону з анексованим Кримом.

КПВВ «Чонгар» Фото: investigator.org.ua

«Вони вживають якихось заходів. Але нам потрібна не боротьба з вітряками, а превентивні заходи для того, щоб цього просто більше не було. Для цього нам потрібно побудувати автостанцію, зробити туди легальний офіційний маршрут. Зараз саме Міністерство інфраструктури – не «Укратрансбезпека» – займається призначенням нових міжобласних маршрутів. Ми визначаємо маршрут на автостанцію – це буде крайнє місце до лінії тимчасового адміністративного кордону. І все, туди зможуть їздити лише легальні перевізники, які у законний спосіб виграли чи були призначені на перевезення на тому маршруті. Якщо зараз там немає легальної автостанції, а просто є місця незаконної висадки та посадки пасажирів – це є недопрацювання «Укртрансбезпеки». Але в нас – в міністра як керівника відомства і в мене як в профільного заступника, який є куратором трансбезпеки, до «Укртрансбезпеки» маса запитань. Я вкрай незадоволений роботою безпосереднього керівника «Укртрансбезпеки» пана Ноняка, щодо якого я особисто неодноразово ініціював службові розслідування. На жаль, політично складається так, що Ноняк на місці, роботою керує він. Я замість нього його роботу робити не можу і не буду, це його персональна відповідальність» – зазначив  Юрій Лавренюк.

КПВВ «Каланчак» Фото investigator.org.ua

Однак жодної відповідальності керівник Укртрансбезпеки пан Ноняк, з яким не може впоратись ні міністр, ні його заступник, і досі не поніс. Він продовжує займати свою посаду, а нелегальні перевізники та чиновники й силовики, які їх «кришують» – отримувати мільйони чорного налу. Про «тіньові» заробітки на КПВВ говорить і Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

«Протягом п’яти років цю адміністративну межу перетинають близько 2,5 мільйонів людей в рік. Це говорить про те, що є великий попит на транспортне обслуговування, і весь той попит реалізується в тіньовий спосіб. І сьогодні «ділками», які перекрили цю сферу обслуговування транспортом в цьому напряму, заробляються суми, які еквівалентні 100 мільйонам доларів на рік. Це приблизні розрахунки, але порядок цифр такий», – розповів Юсуф Куркчі.

Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Фото: investigator.org.ua

Звісно, що люди, які мають такий тіньовий дохід з року в рік, зацікавлені в тому, щоб легальний ринок пасажирських  перевезень до межі з Кримом не з’явився взагалі або з’явився нескоро. Власне, наразі це одна з головних версій і відповідей на питання – чому, навіть маючи у розпорядженні кошти, чиновники на різних рівнях гальмують проект будівництва КПВВ.