З 1 січня 2020 року медзаклади Херсонщини можуть залишитися без фінансування, лікарі – без зарплат, а пацієнти – під ризиком не отримати медичну допомогу. Це у тому випадку, якщо у регіоні затягнеться впровадження медичної реформи, яка передбачає реорганізацію медзакладів у комунальні некомерційні підприємства.
Наразі Херсонщина за темпами впровадження медреформи посідає передостаннє місце у загальноукраїнському рейтингу.
Про це 24 липня на нараді у Херсоні повідомив заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
«На 18 липня Херсонська область передостання. Гірші справи тільки в Закарпатській області. Зволікання з домашньою роботою на місцях призведе тільки до одного: медичні заклади з січня залишаться без фінансування, лікарі без зарплат, а пацієнти – під ризиком не отримати допомогу. Зміни в медицині визначені законом України. Важливий етап у реформуванні системи охорони здоров’я розпочнеться в січні 2020 року. Не залежно від політичних циклів зміни будуть відбуватися. Графіки цих змін давно відомі. Я хочу пообіцяти повну підтримку. Про це свідчить мій візит. Люди в Херсонській області заслуговують на зміни, як і мешканці інших областей», – повідомив Ковтонюк.
Як зазначають у Міністерстві, з наступного року в рамках дії медичної реформи, яка передбачає зміну системи фінансування охорони здоров’я, усі медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу, перейдуть на оплати за договорами з Національною службою здоров’я України. Для цього вони мають реорганізуватись у комунальні некомерційні підприємства. Це дасть можливість керівнику медичного закладу самостійно затверджувати штатний розклад, відкривати рахунки в банківських установах, приймати рішення, в межах повноважень визначених статутом, щодо поточної діяльності товариства. Важливим є те, що підприємство діє на підставі фінансового плану в межах якого самостійно розпоряджається власними ресурсами, які отримає від НСЗУ.
За словами директора Департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДА Віктора Короленка, на початок липня реорганізовано у комунальні некомерційні підприємства всі заклади охорони здоров’я з надання первинної медичної допомоги. Районні та міські лікарні, поліклініки – із 29 закладів другого рівня (спеціалізованої) медичної допомоги, реорганізовано 16 (55,2%); із 27 закладів охорони здоров’я третинного рівня (високоспеціалізованої) медичної допомоги реорганізована 1 установа (3,7%) – обласний центр громадського здоров’я. Всього по області реорганізовано в комунальні некомерційні підприємства 45 або 52,9%.
У той же час у Херсонській обласній раді виступили за те, аби відтермінувати реорганізацію закладів охорони здоров’я в області до кінця 2020 року. Через це в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун звинуватила депутатів Херсонської обласної ради в саботажі.
Позицію обласної ради на нараді з Ковтонюком озвучила заступник голови Херсонської обласної ради Оксана Рукавішнікова.
«За нормами бюджетного кодексу України з 1-го січня 2020 року з обласних бюджетів вже буде здійснюватися співфінансування оплати медичних послуг, що надаються в рамках програми державної гарантії медичного обслуговування населення. Це перше, що нам потрібно передбачити в бюджеті на 2020 рік. Це покриття вартості комунальних послуг та енергоносіїв.
Потім, хто має забезпечити харчування хворих, придбання необхідної техніки для комп’ютеризації, придбання паливно-мастильних матеріалів і так далі?
Ми попросили Департамент зробити розрахунок і отримали його – 250 мільйонів гривень на все це необхідно. Це додаткові кошти, які ми повинні передбачити в обласному бюджеті, тому що на сьогодні не затверджені тарифи на медичні послуги.
Але, навіть якщо вони будуть затверджені, я не думаю, що ми зможемо перекрити ці 250 мільйонів, не рахуючи капітальних видатків.
Чому така проблема саме в Херсонській області? Наша область є дотаційною. Ми, наприклад, в 2019 році отримуємо 87 мільйонів базової дотації з державного бюджету. Ми не можемо своїми власними доходами перекрити навіть видатки на утримання наших обласних комунальних закладів.
Своїми власними доходами ми покриваємо лише 42 відсотки наших необхідних видатків на утримання закладів. Тому: як в таких умовах ми будемо вирішувати питання щодо додаткових 250 мільйонів? Ідея реформи дуже гарна. І ми підтримуємо її. Зміни вкрай необхідні. Але є багато питань, що потребують відповідей», – зазначила Рукавішнікова. За її словами, 27% населення Херсонщини – це пенсіонери, які не зможуть оплачувати медичні послуги зі своєї кишені, тому обласна рада має звернути увагу на дану проблему.
Натомість у Херсонській ОДА налаштовані шукати компроміс та встигнути запровадити медичну реформу в області у визначений термін.
«Разом з профільним Департаментом ми розробимо план реалізації реформи медицини в регіоні, де визначимо, що має зробити облдержадміністрація, що – депутати обласної та районних рад. Його до понеділка погодять з профільним міністерством, і ми будемо контролювати її виконання на максимально ефективному рівні. Люди мають отримувати якісну медичну допомогу», – повідомив на нараді очільник ОДА Юрій Гусєв.
Питання наразі так і залишається спірним та відкритим.
