«Шалений спротив йде від браконьєрів», – на думку херсонських провідних науковців саме це є причиною невдоволення мешканців Бериславського району створеним Національним природним парком «Кам’янська Січ».
Під час круглого столу у медіа-центрі «ІРС-Херсон» Іван Мойсієнко – професор, доктор біологічних наук, завідувач кафедри ботаніки ХДУ, Андрій Лопушинський – завідувач сектору «Кам’янська Січ» Національного заповідника «Хортиця» та Михайло Підгайний – старший науковий співробітник Херсонського обласного краєзнавчого музею спростували поширені серед мешканців Бериславського району міфи та побоювання щодо появи нового заповідного об’єкту та відповіли на закиди місцевого населення.
«Це незадоволення створене штучно. Для прикладу: розширений Нацпарк «Олешківські піски» – і жодної критичної репліки. Місцеві знають, що тут нічого страшного немає. Я впевнений, що той шалений спротив щодо створення парку йде від браконьєрів», – вважає Іван Мойсієнко.
Нагадаємо, 11 квітня 2019 року Указом Президента № 140/2019 на Херсонщині був створений новий національний природний парк «Кам’янська Січ» на площі 12261,14 гектара земель державної власності, а саме: 6013,241 гектара земель державної власності, що надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, згідно з додатком 1, та 6247,899 гектара земель державної власності, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів.
Національний природний парк “Кам’янська Січ” (далі Парк) розташовується в Бериславському районі Херсонської області. До його складу залучені землі Качкарівської, Милівської, Новокаїрської, Червономаяцької та Новорайської сільрад. До складу Парку входять Кам’янська та Миловська балки, тераса річки Дніпро між селами Червоний маяк та Качкарівка, прилеглі до балок та тераси ділянки плакору, акваторія Каховського водосховища та затоплених ним пониззя балок.
За словами науковців, територія НПП має велике історичне значення. Тут на високому березі Дніпра (тепер Каховського водосховища), при впадінні в нього річки Кам’янки (нині це околиця села Республіканець) в 1709-1711 рр. та в 1730-1734 рр. розташовувалась одна з головних святинь українського народу козацька Кам’янська січ. Сьогодні вона функціонує як відділення національного заповідника «Хортиця». На території січі знаходиться поховання, увінчане автентичним хрестом славетного кошового отамана Кам’янської та Олешківської січі Костя Гордієнка – непримиримого борця за козацькі вільності та свободу цілого українського народу (рис. 3.), а також іншого кошового отамана – Василя Єрофеєвича. Поряд на кургані знаходиться сучасний пам’ятний знак у вигляді обеліска кошовому отаману Костю Гордієнку та його бойовим побратимам – запорізьким козакам Кам’янської січі споруджений 1999 р. козаками Херсонської паланки Війська Запоріжського низового. Пізніші в цьому місці розташовувалось помістя Агаркова кінця ХІХ початку – ХХ ст. (Путешествие по Херсонщине, 2005). В цілому помістя знаходиться в дуже поганому стані, хоча до цих пір збереглися підвали, деякі надземні будівлі та грот. Крім Кам’янської січі в околицях досліджені також пізньоскіфські Червономаяцьке (рис. 4) та Консулівське городище, древньоруське поселення ХІІ-ХІІІ століть, золотоординське ХІІІ-ХІV і ногайське ХVІ-ХVІІ століть. На основі величного Червономаяцького городища заплановано створення історико-археологічного заповідника «Амадока» (Д.Сікоза, in colloquio). В регіоні проектованого НПП розташовані численні кургани (загалом 222 кургани на території 5 сільських рад). Деякі з них досягають значної висоти, ніколи не розорювалися і незважаючи на те, що вони розташовуються серед полів, на них збереглася степова рослинність. Дуже цікавим є розташований на землях Червономаяцької сільради курган-майдан. Даний тип курганів характеризується глибокою впадиною в центральній частині, яка утворилася через видобування селітри з основи кургану. Кургани-майдани є дуже рідкісними в Північному Причорномор’ї типом курганів. Також найближчі околиці проектованого Парку багаті на історичні пам’ятки. До найбільш визначних пам’яток належать Святогригорівський Бізюків монастир та Печерна церва (с. Червоний маяк), Свято-Покровська церква (с. Качкарівка). Створення, націленого на збереження степів, заповідного об’єкту в місці значної концентрації археологічних та історичних пам’яток кочових народів та козацької доби є цілком закономірним, оскільки, степи Причорномор’я за їх часів не були розорані (Sudnik-Wójcikowska, Moysiyenko 2006, 2012). Степова цілина була природним оточенням цих об’єктів, середовищем існування кочовиків та козаків, тому для цілісного сприйняття цих пам’яток необхідно збереження також первісної природи цих місць.
Даний об’єкт розташовується на березі Каховського водосховища та вздовж узбережжя затоплених у нижній частині Кам’янської та Миловської балок. Водосховище разом із затопленними гирловими частинами балок формує протяжну берегову смугу, що додатково підсилює рекреаційно-туристичний потенціал даної місцевості. З соціально-економічної точки зору важливими є також добре транспортне забезпечення (парк перетинає автодорога Херсон-Дніпропетровськ) та гарна забезпеченість трудовими ресурсами. Туристська привабливість НПП підсилюється вигідним суспільно-географічним положенням відносно міських агломерацій (Нікопольської, Каховсько-Бериславської та Херсонсько-Цюрупинської).
Національний природний парк «Кам’янська січ» є унікальним об’єктом, який має однаково велике, як природоохоронне так і історико-культурне значення, наголошують краєзнавці. Комплексне збереження природних та історичних пам’яток йде у руслі сучасних тенденцій інтегрованого розуміння ландшафту як цілісної природно-культурної системи, що знайшло відображення в Європейській ландшафтній конвенції (Гродзінський, Тищенко, 1999). На думку вчених, створення Парку сприятиме сталому розвитку цього куточку Херсонщини. Парк сприятиме збереженню природи, приверне увагу до археологічних та історичних пам’яток, що тепер, в основному, знаходяться у незадовільному стані, сприятиме пожвавленню економічної ситуації. Від створення парку виграє вся Україна, а особливо місцеве населення, оскільки сам факт появи заповідного об’єкта такого високого рівня приверне всебічну (туристів, можновладців, бізнесменів тощо) увагу до цього куточку нашої країни, прославить цю місцевість.
В межах НПП зростає понад 500 видів судинних рослин, серед яких багато рідкісних, включених до різних природоохоронних списків – 46 созофітів, в тому числі: Червона книга України – 19 видів, Бернська конвенція – 2 види та Червоний список Херсонської області – 26 видів. На території парку представлено 8 угруповань Зеленої книги України (Глечиків жовтих, Дроку скіфського, Ковили волосистої, Ковили Лессінга, Ковили найгарнішої, Ковили української, Мигдалю степового, Сальвінії плаваючої).
