Пт. Чер 5th, 2020

Новий стадіон для «Таврії» у Бериславі. Невиконані обіцянки

Петро Коберник, Центр журналістських розслідувань

Футбол в сучасному світі невід’ємно пов’язаний з грошима. Великий футбол – з великими грошима. Майже всі сфери життя клубу, такі як селекція гравців, утримання персоналу, придбання форми та спортивного інвентарю – безпосередньо залежать від фінансів, державних або спонсорських. Та найголовнішим капіталовкладенням для нормального функціонування кожної поважаючої себе футбольної команди є дотації у розвиток власної тренувальної бази та стадіону для домашніх матчів. Професіональний клуб, що вимушено тренується на аматорській базі, очікувано деградує до аматорського рівня і навпаки – навіть провінційна команда, маючи сучасну арену, приречена на прогрес.

Фото: investigator.org.ua

Сімферопольську «Таврію» було засновано у 1958 році на базі аматорської команди «Буревестник». Сучасну назву команда отримала у 1963 році і вже з нею розпочала свій шлях до еліти українського футболу. За наступні 20 років сімферопольці еволюціонували з провінційного клубу до міцного «середняка» Вищої ліги СРСР.

Злет «Таврії» припадає на кінець 80-х – початок 90-х років минулого століття, коли кримчани на рівних конкурували з ТОПовими українськими клубами. Перемігши в очному протистоянні київське «Динамо» на своєму полі, «Таврія» стає першим чемпіоном незалежної України, та першою командою, що презентує новоутворену державу на міжнародному рівні. Ставши володарем Кубка України в сезоні 2009-2010 років, клуб залишався в першому дивізіоні вітчизняного футболу.

Після незаконної анексії Кримського півострова, «Таврія» на деякий час припиняє своє існування, та відновлюється вже з новим складом в Бериславі Херсонської області. Звісно, через евакуацію, окрім ключових гравців основного складу та тренерського корпусу, клуб втратив і домашній стадіон в окупованому Сімферополі. Нове поле, надане місцевим бериславським стадіоном, було обране сімферопольцями як тимчасова домашня база, та з часом стало зрозуміло, що потужності периферійної арени не здатні задовольнити амбіції кримського гранда. Виникло питання про побудову нового, або ж реконструкцію наданого стадіону під потреби «Таврії».

Ще навесні минулого року, функціонери різних рівнів на фоні ейфорії, викликаної проведенням у Києві фіналу найпрестижнішого європейського турніру – Ліги Чемпіонів УЕФА, активно обіцяли вирішити нагальні проблеми «Таврії» найближчим часом.

Перебуваючи з візитом в Бериславі, президент Федерації футболу України (ФФУ) Андрій Павелко, говорив про нову арену для «Таврії», як вже про вирішену справу. «Ми провели сьогодні робочу нараду, як зробити так, щоб у «Таврії» був новий стадіон … Ми обов’язково хочемо, щоб команда відродилась та дійшла до Прем’єр Ліги», – заявляв він журналістам.

Андрій Павелко, президент Федерації футболу України Фото: investigator.org.ua

Вторив Павелку щодо помпезних планів на будівництво спортивного об’єкта й голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв. Ба більше – Андрій Анатолійович так захопився пафосним популізмом, що заявив – відновлення минулої слави сімферопольців має стати наглядним прикладом щодо прагнення України до реінтеграції анексованих територій. «На в’їзді в Берислав вже проектується там будівництво стадіона на 2 тисячі людей. Це будуть кошти Мінсоцеконому, які буде надавати Кабмін, плюс кошти УЕФА. Сьогодні мова йде про кримську Таврію, йде мова про деокупацію Криму … Ми зараз з вами є свідками великої геополітичної роботи України по поверненню Криму», – з впевненістю говорив Гордєєв.

Голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв Фото: investigator.org.ua

Фінал Ліги Чемпіонів УЕФА в Києві відбувся та забувся, а «свідчення великої геополітичної роботи» все ще залишаються на рівні обіцянок та теоретичних можливостей. Станом на кінець лютого цього року будівництво нової арени для «Таврії» так й не розпочато. Більш того – команда полишена віч-на-віч зі своїми фінансовими проблемами, почала втрачати ключових гравців основного складу. Не дочекавшись покращення матеріальної бази лідери кримчан активно транферуються в більш заможні клуби.

«Ми раді, що у нас на даний момент є таке поле – дякуємо Бериславу за це. Далі все залежить від наших чиновників. У самого клубу грошей на стадіон немає. Якщо місцева влада буде спонсорувати, аби хто, тоді надія є. Можливо якісь гроші виділить УЄФА», – прокоментував ситуацію голова фан-клубу «Таврії», а за сумісництвом віце-президент Федерації футболу Криму Олег Комуняр.

Олег Комуняр, віце-президент федерації футболу Криму Фото: investigator.org.ua

Фінансові проблеми «Таврії» Комуняр пояснює неякісним менеджментом, адже за час існування команди на материку з нею не підписав контракт жоден спонсор. Це впливає як на матеріальну базу, так і на зарплатні гравців, тож перехід якісних виконавців до більш фінансово спроможних клубів в цій ситуації видається закономірним. «Телефонують мені гравці, кажуть – «Можна ми підемо на перегляд в інші клуби – Миколаїв, Запоріжжя там?»… Як я можу їм відмовити? Я вважаю це неправильним!», – зазначає голова Бериславської районної ради Володимир Коновалов, що опікується «Таврією» з самого часу її переїзду на Херсонщину.

Голова Бериславської районної Ради Володимир Коновалов Фото: investigator.org.ua

Зволікання з побудовою нового стадіону, що поступово декласує клуб, можновладці різних рівнів пояснюють затримкою в розробці проектної документації. За словами Коновалова вона, наразі, готова в повному обсязі, навіть перший транш державного фінансування в розмірі 10 млн. грн. вже перераховано. В березні 2019 року має стартувати довгоочікуване будівництво, що частково планують завершити вже цьогоріч. Невідомою поки залишається частка в фінансуванні цього проекту міжнародних донорів.

«Щодо того, як буде співвідноситись державний бюджет та кошти УЕФА – для нас наразі ще складно сказати. Я думаю ця складність вирішиться найближчим часом», – зазначає голова ОДА Гордєєв, натякаючи, що грошей з Європи поки що немає. Хоча очікували їх ще торік, та саме вони мали стати основним джерелом для будівництва. Пов’язано це з втратою інтересу до «Таврії» у місцевого чиновництва, чи меценатська діяльність гальмується безпосередньо на міжнародному рівні – функціонери від футболу також не кажуть.

Лишається лишень сподіватися, що до фінішу гіпотетичних будівельних робіт сімферопольська «Таврія» зуміє зберегти конкурентоздатний склад, щоб остаточно не зникнути із турнірних таблиць.